Оцінка впливу на довкілля щодо видобування, перероблення та транспортування нафти, нафтопродуктів і природного газу

Ми неодноразово писали про процедуру проведення оцінки впливу на довкілля та про особливості ОВД для певних категорій видів планованої діяльності. Цього разу, вирішили висвітлити важливі моменти оцінки впливу на довкілля для підприємств, діяльність яких пов’язана з видобуванням, переробленням, зберіганням та транспортуванням природного газу та нафти. Закон України “Про оцінку впливу на довкілля” визначає наступні види діяльності, як такі, що можуть завдати значного впливу довкіллю, і тому підлягають проведенню ОВД:

– нафтопереробні та газопереробні заводи (крім підприємств, що виготовляють із сирої нафти виключно мастильні матеріали), установки з газифікації або зрідження вугілля чи бітумінозного сланцю;

– видобування нафти та природного газу на континентальному шельфі;

– трубопроводи для транспортування газу, нафти, хімічних речовин діаметром понад 800 міліметрів і довжиною понад 40 кілометрів;

– потужності для зберігання нафти, нафтохімічної або хімічної продукції місткістю 200 тисяч тонн або більше.

Ці види діяльності відносяться до першої категорії, а документи в процесі ОВД мають подаватися в центральний уповноважений орган (Мінприроди).

Як саме впливає діяльність вище зазначених об’єктів на стан навколишнього середовища та здоров’я людей? Нафтопереробні заводи – це основні забруднювачі атмосферного повітря. До складу речовин, що викидаються в атмосферу НПЗ, відносять свинець, оксид азоту, оксид сірки, чадний газ, бензол, діоксини, хлор. Викиди забруднюючих речовин, в яких міститься свинець, осідають та накопичуються в ґрунті. Період видалення накопиченого свинцю з ґрунту становить понад 700 років. Також викиди речовин від роботи НПЗ формують парниковий ефект в результаті чого руйнується озоновий шар землі.

Існує загроза забруднення ґрунтів нафтою та нафтопродуктами під час буріння свердловин та транспортування трубопроводами. Витік нафти в ґрунт небезпечний, оскільки при розливах нафта поширюється вшир та опускається вглиб. Розлита нафта поглинається порами ґрунту, через що змінюється його фізико-хімічний склад. Це знижує водопроникність ґрунту та порушує живлення кореневих систем рослин і дерев.

Ще на стадії проектування об’єкту враховуються методи ліквідації розливів нафти. Розрізняють фізико-хімічні, механічні та біологічні методи ліквідації розливів нафти. Екологічним методом вважається біологічний – біоремедіація – комплекс очищення повітря, ґрунту та стічних вод за допомогою обміну речовин живих організмів (рослин, грибів, комах, бактерій, черв’яків).

Ефективним способом для ліквідації розливів нафти є застосування сорбентів. Це дозволяє швидко (в порівняні з іншими методами) очистити забруднену ділянку та, за необхідності, збільшувати концентрацію сорбенту. Як сорбент використовують торф, торфові маси (лігнін) та тирсу.

Процес оцінки впливу на довкілля для підприємств з видобування та транспортування нафти та газу, а також для нафтопереробних підприємств має охоплювати дослідження впливу на стан атмосферного повітря, ґрунтів, водних об’єктів (за наявності) від діяльності цих об’єктів. У звіті з оцінки впливу на довкілля слід показати результати цих досліджень, прогнози можливого впливу на майбутні періоди та заходи щодо його зменшення на довкілля та здоров’я людей. Більше про процедуру проведення оцінки впливу на довкілля Ви можете дізнатися за посиланням та в Постанові Кабінету Міністрів України щодо порядку ОВД.

Дана інформація корисна та важлива для Вас? Додайте цю статтю у Вашу стрічку на Facebook.

Якщо Ви не отримали повну відповідь на Ваше питання, або потребуєте індивідуальної безкоштовної консультації, заповніть, будь ласка, форму зворотного зв’язку нижче!

Форма зворотнього зв'язку